Подаються програма, методичні рекомендації та матеріали до вивчення курсу "Релігієзнавство". Висвітлюється поступальний розвиток освоєння людиною світу, становлення її як особистості. Пропонуються сучасні підходи до розуміння причин виникнення релігії та вільнодумства, їх типологія, структура та сучасні форми функціонування. Розглядається релігійна ситуація в Україні та регіоні, дається широке розуміння проблем виникнення конфесійних конфліктів і шляхів інституювання нових релігійних напрямків, а також пропонуються різноманітні моделі консолідації зусиль релігійних конфесій у відродженні національно-духовних цінностей українського народу.

Висвітлено питання ролі та місця релігії у соціально-культурному процесі. Проаналізовано особливості конфесій, які поширені в Україні. Наведено витяги з міжнародних нормативних актів і законів України, які стосуються свободи совісті, статистичні матеріали про стан релігійної мережі та динаміку її зміни, релігієзнавчий словник.

Освещены вопросы роли и места религии в социально-культурном процессе. Проанализированы особенности конфессий, распространенных в Украине. Приведены выдержки из международных нормативных актов и законов Украины, касающихся свободы совести, статистические материалы о состоянии религиозной сети и динамики ее изменения, религиеведческий словарь.

Розглянуто теоретичні аспекти релігієзнавства, визначено предмет, структуру та методологічні засади навчального курсу. Встановлено місце та роль релігії у соціально-культурному процесі, проаналізовано основні теорії її виникнення та ранньоісторичні форми прояву (магію, фетишизм, анімізм, тотемізм, землеробський культ, шаманізм). Наведено наукове пояснення походження релігії. Охарактеризовано етнічні, національні, етнодержавні та світові релігії, новітні релігійні течії та рухи. Детально розглянуто конфесії, поширені на території України. Досліджено основні тенденції розвитку релігії та церкви у світі, Україні та регіоні. Наведено витяги з національного законодавства та міжнародних нормативних актів, які стосуються свободи совісті, а також релігієзнавчий словник і статистичні матеріали про сучасний стан релігійної мережі та динаміку її розвитку.

Рассмотрены теоретические аспекты религиеведения, определены предмет, структура и методлогические принципы учебного курса. Установлены место и роль религии в социально-культурном процессе, проанализированы основные теории ее возникновения и раннеисторические формы проявления (магию, фетешизм, анимизм, тотемизм, земледельческий культ, шаманизм). Приведено научное объяснение происхождения религии. Охарактеризованы этнические, национальные, этногосударственные и мировые религии, новейшие религиозные течения и движения. Детально рассмотрены конфессии, распространенные на территории Украины. Исследованы основные тенденции развития религии и церкви в мире, Украине и регионе. Приведены выдержки из национального законодательства и международных нормативных актов, которые касаются свободы совести, а также религиеведческий словарь и статистические материалы о современном состоянии религиозного общества и динамики его развития.

Розглянуто предмет і завдання курсу "Загальне релігієзнавство", висвітлено методику викладання, місце курсу серед інших дисциплин. Проаналізовано структурні складові релігієзнавчого знання: філософію, психологію, антропологію, історію, футурологію, культурологію, географію, демографію, соціологію релігій. Наведено теорії походження релігії, визначено її ранні форми. Розглянуто історію розвитку етнічних, світових релігій, проаналізовано сучасний стан релігій в Україні.

Розглянуто витоки есхатології як вчення про кінець світу, проаналізовано його основні історичні форми й еволюцію протестантської інтерпретації. Уперше у релігієзнавчій практичній діяльності визначено типологію есхатології, описано основні положення вчення та зроблено їх структурно-функціональний аналіз. Особливу увагу приділено аналізу конфесійної специфіки протестантського вчення про кінець світу, основним тенденціям розвитку есхатології новітнього протестантизму. Наведено глосарій релігієзнавчих і богословських термінів.

Рассмотрены истоки эсхатологии как учения о конце света, проанализированы его основные исторические формы и эволюция протестантской интерпретации. Впервые в религиеведческой практической деятельности определена типология эсхатологии, описаны основные положения учения и сделан их структурно-функциональный анализ. Особое внимание уделено анализу конфессионной специфики протестантского учения о конце света, основным тенденциям развития эсхатологии новейшего протестантизма. Приведен глоссарий религиеведческих и богословских терминов.

Проведено релігієзнавче, філософсько-соціологічне, культурологічне та історіософське дослідження сутності, витоків, типології, структурних компонентів та трансформаційних концептів протестантського есхато-хіліазму. На підставі системно-комплексного релігієзнавчого та екзегетично-герменевтичного аналізу вивчено генезис, специфіку становлення та змін еволюційних форм протестантського есхато-хіліазму, розглянуто основні парадигми його розвитку. Охарактеризовано складові есхато-хіліастичного вчення, здійснено їх структурно-функціональний аналіз. Розкрито специфіку протестантського хіліазму /міленіалізму, наведено класифікацію його основних теорій. Встановлено закономірності, взаємозв'язки та логічну послідовність розвитку системи есхато-хіліастичних ідей. Зроблено висновок, що базові принципи ранньохристиянських есхато-хіліастичних уявлень були сформовані та реалізовані в епоху Реформації. Розглянуто їх доктринальне оформлення у пізньопротестантських віровченнях та реінтерпретацію у ліберальній теології, неоортодоксії й апокаліптичних теоріях сучасного протестантизму. Здійснено прогноз щодо формування парадигмальних тенденцій розвитку есхато-хіліазму за умов глобалізації та загострення соціальних протиріч і духовної кризи сучасного суспільства, розглянуто можливі форми участі релігійних організацій у соціальних проектах.

Висвітлено вплив ЗМІ, громадських і релігійних організацій на сімейно-шлюбні відносини. Показано роль сім'ї та школи у формуванні духовних цінностей підростаючого покоління. Проаналізовано причини та витоки сирітства та безпритульності як соціальної проблеми українського суспільства. Розглянуто основні напрямки реалізації державної стратегії у зміцненні інституту сім'ї в українському суспільстві та в його регіональних вимірах.

Розглянуто розвиток студентського самоврядування у ВНЗ. Розкрито технології соціально-психологічного супроводу прийомних сімей, специфіку труднощів людей похилого віку. Показано індивідуальні особливості мнемічних процесів професіонала. Визначено соціальну роботу церков як чинник консолідації українського суспільства. Наведено види соціально-педагогічної роботи за місцем проживання. Розкрито аспекти соціальної підтримки сімей в Україні. Описано особливості педагогічного супроводу та підтримки професійного самовизначення студентів. Показано шляхи формування професійної компетентності вихователів ДНЗ у системі післядипломної освіти. Обгрунтовано педагогічні умови формування гендерної компетентності сучасного педагога.

Розглянуто релігію як суспільний феномен. Висвітлено історію виникнення, сутність і основні категорії соціології релігії. Показано суспільно-функціональний характер релігії. Охарактеризовано складові компоненти релігійності. Розкрито соціологічні аспекти свободи совісті, релігії та церкви. Увагу приділено проблемам соціологічного осмислення релігійного життя в Україні.

Висвітлено актуальні проблеми державно-церковних відносин за умов глобалізації. Проведено соціологічний моніторинг причин виникнення міжконфесійних конфліктів і форм діяльності нових релігійних рухів, специфіки прояву гендерних стереотипів і конструювання ціннісно-орієнтаційної системи віруючого, суспільно-функціонального вияву релігії в українському суспільстві. Проаналізовано сучасний вимір релігійного простору у його світоглядному й інституційному аспектах. Визначено роль релігії як морального імперативу та соціального інтегратора. Розкрито основні форми соціально значущої діяльності церков, а також роль науки та релігії у вирішенні кризових ситуацій сучасності. Висвітлено рефлексії щодо світоглядних орієнтацій молоді за умов трансформаційних змін у релігійному просторі. Проаналізовано соціологічний аспект державно-церковних відносин в Чернівецькій області. Розглянуто наукові та релігійні засади антропокосмізму.

Подано теоретичний матеріал до курсу, теми та плани лекцій і семінарських занять, індивідуальні навчально-дослідні завдання з врахуванням кредитно-модульної системи навчання. Сформувано уявлення про концептуальні підходи, які склались в психології щодо вивчення психологічних механізмів формування релігійності, форм вияву релігійної віри. Розглянуто роботи класиків та ідеї провідних вчених в галузі психології щодо формування релігійної віри, форм її вияву та методів аналізу вольових мотивів та установок віручої людини. Освітлено такі питання як релігія, релігійність, релігійна свідомість, емоції, почуття, настрої, сакралізація, соціально-релігійні відносини, секуляризація, релігійна мораль і культ, доброчинність.

Розкрито сутність соціології, її предмет та об'єкт пізнання, надано уявлення про функції та структуру соціологічного знання. Показано значення соціалогії в розв'язанні проблем українського суспільства. Увагу приділено вивченню основних етапів становлення та розвитку соціологічної науки, соціальним змінам, соціальним процесам. Розгляуто основні соціологічні категорії, поняття та терміни: "суспільство", "соціум", "спільність", "соціальний статус", "соціальна роль", "соціальна група", "соціальна взаємодія", "соціальні відносини" та ін. Досліджено процес соціалізації особистості, увагу приділено соціальним організаціям і соціальним інститутам, соціальній структурі та стратифікації, культурі як соціальному феномену. Висвітлено деякі аспекти соціологічного знання, проблеми соціології сім'ї та шлюбу, гендерної соціології, соціології культури, науки та релігії. Розкрито методику та техніку соціологічного дослідження.

Досліджено вплив сучасних секуляризаційних процесів на релігійні традиції та розвиток релігієтворчості. Розглянуто специфіку взаємодії релігії та політики, форми діалогу культур у контексті сучасних релігійних процесів. Визначено роль релігії як форми та способу ідентифікації особистості до певного соціального простору. Проаналізовано процеси глобалізації та інкультурації в українському соціумі та їх вплив на розвиток релігійності. Висвітлено світоглядно-філософські та наукові засади релігійності постмодерного суспільства. Наголошено, що актуальність конференції, є у тому дійстві, яке буде відбуватись, і принесе нові знання, нові алгоритми відносин між різними релігійними конфесіями. Обговорено актуальні питання, які торкаються не тільки мешканців нашої держави, а й у більш глобальному плані - світової спільноти. Зроблено висновок, що для того, щоб адекватно реагувати на виклики часу, науковці повинні розробити алгоритми поведінки, які допоможуть зберегти всі ті культурні надбання, і всі ті соціальні аспекти, які допомагають людині комфортно проживати в сучасному суспільстві.

Наведено ключові поняття та категорії нормативних і вибіркових навчальних дисциплін спеціальності "Релігієзнавство". Подано близько 2 400 слів, що тематично пов'язані з історією релігії та церкви, відображають специфіку релігійних пошуків людства. Охарактеризовано поняттєво-категоріальний апарат релігієзнавства, який сформувався у процесі становлення й розвитку світової та вітчизняної релігієзнавчої думки.

Розглянуто освіту дорослих як ресурс соціальної роботи. Проаналізовано вплив соціального капіталу на соціальний розвиток в Україні. Узагальнено зарубіжний досвід постпенітенціарної адаптації. Показано роль християнства в організації соціальної підтримки в історії України. Охарактеризовано гуманізм як основний принцип соціального забезпечення. Вивчено державно-управлінські аспекти системи соціального захисту населення. Досліджено механізми державного регулювання такого захисту населення як складову соціальної політики держави. Приділено увагу волонтерству як одній з дієвих форм самоорганізації населення в Україні. Описано соціально-педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я студнтської молоді. Наведено результати діагностики готовності майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до здійснення волонтерської діяльності.

Обгрунтовано принципи формування техніки мовлення. Висвітлено історію становлення та розвитку мистецтва красномовства. Охарактеризовано жанри красномовства та сфери їх застосування. Наведено алгоритм підготовки тексту промови. Приділено увагу практиці використання законів красномовства. Розглянуто культуру спілкування як суспільний феномен. Подано інформацію про правила добору тону в системі культури спілкування.

Розглянуто сучасні вимоги до соціального забезпечення в умовах перехідного етапу розвитку українського суспільства. Розкрито визначення, структуру, призначення та форми соціального забезпечення в контексті соціальної політики держави. Окреслено його гуманістичні засади, перелік соціальних послуг та їх споживачів. Висвітлено історичні корені благодійності та соціального забезпечення в Україні, його державні гарантії, місце і роль соціального забезпечення в сучасних соціально-правових державах та в Україні.

Розглянуто риторику як мистецтво красномовства, основні етапи її розвитку, історію розвитку української риторики. Висвітлено жанри і види красномовства, сфери його застосування, неориторику як вибір оптимальних алгоритмів спілкування. Викладено алгоритм підготовки тексту промови, закони риторики. Розглянуто логічні, риторичні, психологічні та педагогічні основи ораторського мистецтва, принципи інвенції та диспозиції, естетичні основи красномовства. Охарактеризовано основні напрями формування та удосконалення мистецтва красномовства.

Розглянуто питання формування академічної культури, культури усного й писемного мовлення студента. Охарактеризовано наукову культуру мовлення та спілкування, наукові стилі сучасної української мови. Наведено правила оформлення літератури, бібліографічного обліку та цитування. Висвітлено загальні правила оформлення наукової роботи, культуру підготовки, оформлення, структурування наукового тексту та його захисту. Викладено особливості використання інформаційних технологій при підготовці наукового тексту. Розглянуто психологічні аспекти академічної культури в системі комунікації, техніку та прийоми проведення ділових переговорів та побудови службових взаємин, імідж як важливу складову представника академічного середовища.

Розглянуто призначення конфліктології як науки про соціальні конфлікти. Визначено конфлікт як соціальний феномен, охарактеризовано його детермінанти та динаміку протікання. Запропоновано основні моделі поведінки в конфліктних ситуаціях. Детально проаналізовано види соціальних конфліктів, форми та методи управління конфліктними ситуаціями. Розглянуто медіацію як виконання посередницьких функцій у конфліктах найвищої міри загострення. Зазначено принципи, на підставі яких застосовуються інструменти проведення медіації як посередництва у конфліктних ситуаціях.